Сестра медична старша - Юдєнкова Ірина Іванівна

                                                   У медсестрі Бог зібрав доброту,
                                                   Красу душі і турботу.
                                                   Медсестра несе чистоту,
                                                   Виконуючи свою роботу.

Легіонельоз: що варто знати про хворобу

Легіонельоз (хвороба легіонерів) - особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке має клініку атипічної пневмонії, супроводжується інтоксикацією та порушеннями в роботі центральної нервової системи і нирок, має високу летальність (5-10%). Менш тяжкі форми враження мають клініку типу гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) і носять назву лихоманка Понтіак, що проявляється короткочасною гарячкою (до 2-5 діб), кашлем, сухістю та болем у горлі. Такі симптоми зазвичай зникають протягом двох-п’яти днів.

Оскільки хвороба інфекційна, вона може передаватися і має свій інкубаційний період, який триває від 2 до 10 днів. Випадки епідемічних спалахів легіонельозу щорічно виявляються в різних країнах.

Так, нещодавно спалах епідемії легіонельозу стався в Польщі, де станом на 27 серпня на смертельну хворобу захворіло 143 людини, з них вісім осіб старшого віку, що мали супутні захворювання та внаслідок легіонельозу померли.

Легіонели перебувають у воді та ґрунті, проте нерідкі випадки життєдіяльності цих бактерій і в домашніх умовах.

Легіонельоз відноситься до так званих «техногенних» інфекцій, які отримали поширення через збільшення використання водяних систем охолодження і технологічних циклів, при функціонуванні яких утворюється дрібнодисперсний аерозоль, що містить легіонели. Найбільше легіонели розмножуються в кондиціонерах, охолоджувачах, системах водопровідної води, душових установках, плавальних басейнах, джакузі. В системах водопостачання, кондиціонування та зволоження повітря, а також інших, пов’язаних з циркуляцією теплої води з температурою +20-50^оС. Концентрація збудника легіонельозу значно зростає за рахунок біологічно-активних плівок поверхні обладнання, що є ключовим фактором накопичення потенційно небезпечних концентрацій легіонел. Шлях передачі повітряно-крапельний, що реалізується за рахунок аерозольного механізму.

Єдиний дієвий спосіб захистити людей від небезпеки – це профілактика, яка в основному зводиться до контролю за станом потенційно небезпечних водних об’єктів і систем водопостачання.

Так, наказом МОЗ України від 08 серпня 2007 року № 463 «Епідеміологія, лабораторна діагностика та профілактика легіонельозу» затверджені рекомендації, відповідно до яких зазначена рекомендована кратність мікробіологічного моніторингу водних систем:

• системи гарячого й холодного водопостачання - не рідше 2 разів на рік;
• басейни, аквапарки, джакузі громадського користування (в тому числі у лікувально-профілактичних закладах, саунах, тощо) – щоквартально;
• централізовані системи кондиціонування та зволоження повітря, що використовуються для створення оптимального мікроклімату в громадських будівлях, торгових центрах, ресторанах, клубах, готелях, на пасажирських судах, поїздах тощо – не рідше 2 разів на рік;
• системи охолодження води промислових підприємств (градирні та випарні конденсатори) – щоквартально.

Щоб не допустити проникнення інфекції в організм, потрібно суворо дотримуватися всіх санітарно-гігієнічних норм і правил, періодично проводити дезінфекцію приміщень та установок, що працюють з водою, а також відмовитися від шкідливих звичок, що послаблюють організм та його здатність протистояти вірусам.

Олександрійське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Педикульоз: методи боротьби та профілактика

Педикульоз чи вошивість – це паразитування людей на тілі людини. За своє життя (27-30 днів) воша встигає відкласти на волоссі або одязі людини 120-300 яєць (гнид).

Спалахи педикульозу характерні для воєн та соціальних потрясінь, що викликають погіршення побутових умов та антисанітарію. Більш того, вони загрожують поширенням набагато серйозніших хвороб, наприклад, висипного та зворотного тифу, волинської лихоманки.

Ураженість педикульозом населення залишається на високому рівні і продовжує зростати, особливо серед дітей шкільного віку зростає головний платтяний та змішаний педикульоз.

За статистичними даними МОЗ України кількість уражених на педикульоз за 6 місяців 2023 року становить 1 512, в порівнянні за аналогічний період 2022 року – 1 135.

Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей, особливо при великій їх скупченості в транспорті, на вокзалах, у басейнах. Особливо швидко педикульоз поширюється в дитячих колективах, а також при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом.

Педикульоз має такі прояви:

• свербіж шкіри на місці укуса воші;
• дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі;
• наявність гнид у волоссі.

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.

Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдені воші.

Поодинокі воші можна вивести механічним шляхом. Для цього найкраще підстригти волосся та ретельно вичесати комах та гнид частим гребінцем на папір, який потім спалити. Гребінець потрібно змочувати в теплому столовому оцті, щоб розчинити клейку речовину, якою гниди прикріплюються до волосся. Інколи гниди потрібно вибирати руками.

При значній кількості вошей необхідно вдаватися до обробки хімічними препаратами. Але пам’ятайте, що дітей до 5 років, вагітних жінок, годувальниць, осіб із захворюваннями шкіри, ранами на голові слід обробляти лише механічним шляхом.

В аптеці можна придбати такі хімічні засоби, як ніттифор, педилін, педицид, бензилбензоат тощо.

Обробка вважається повною, якщо всі гниди знищено.

Білизну завошеної людини необхідно прокип’ятити в 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, прасувати з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви. Коли не вдається позбутися вошей власними зусиллями, можна звернутись за кваліфікованою допомогою до дезстанції.

Для запобігання виникненню педикульозу необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, проводити систематичне прибирання приміщень, утримувати в чистоті предмети побуту та меблі. Батьки повинні стежити за дотриманням дітьми правил особистої гігієни та регулярно оглядати їхнє волосся, особливо звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. Регулярно, не рідше одного разу на тиждень, мити тіло, одночасно змінюючи натільну та постільну білизну. Кожному користуватися тільки особистими речами - рушником, гребінцем, головним убором, білизною.

Олександрійське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Захистіть себе: черевний тиф

В період воєнних дій, наслідками яких є зруйнована інфраструктура, порушення систем водопостачання та водовідведення, погіршення якості питної води або взагалі її відсутність, неможливість дотримання елементарних санітарних норм та особистої гігієни в деяких регіонах країни значно підвищує ризики виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, зокрема черевного тифу.

Черевний тиф – це гостре інфекційне захворювання, спричинене різними формами черевнотифозних бактерій (Salmonella tiphi). Черевнотифозні бактерії здатні зберігати життєдіяльність у навколишньому середовищі до декількох місяців. Деякі харчові продукти (молоко, сир, м'ясо, фарш) є сприятливим середовищем для розмноження бактерій. Мікроорганізми легко переносять заморожування, а ось кип’ятіння, хімічні дезінфектанти та ультрафіолет діють на них згубно.

Резервуаром і джерелом черевного тифу є хвора людина і носій інфекції. У разі формування хронічного носійства людина може виділяти збудника протягом усього життя, представляючи найбільшу епідеміологічну небезпеку для оточуючих. Виділення збудника відбувається разом з екскриментами, сечею. Особливо небезпечними є бактеріоносії, які працюють на підприємствах громадського харчування, харчової промисловості, в закладах охорони здоров’я, дитячих установах тощо.

Шляхи зараження – водний, харчовий, контактно-побутовий. Можливе передавання збудника через комах, які можуть бути механічними носіями інфекції.

Головна зброя збудника – ендотоксин, який формує клінічні ознаки:

• анорексія (відсутність апетиту);
• загальна слабкість, головний біль;
• лихоманка (гарячка), підвищення температури з висипом на тілі;
• міалгії (біль у м’язах);
• сухість шкіри;
• макроглосія (опухлий язик);
• галюцинації.

Загроза черевного тифу полягає в тому, що є велика ймовірність виникнення серйозних наслідків. При сильному прогресуванні зростає ризик розвитку печінкової недостатності. Також дуже небезпечні й локальні ускладнення. Вони являють собою відмирання тканини, утворення виразок. Подібні явища потребують негайного хірургічного втручання.

При своєчасному зверненні до лікаря і правильних лікувальних діях хвороба успішно лікується.

У профілактиці черевного тифу важливе місце займають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на забезпечення населення доброякісною питною водою, знезараження стічних вод, контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами.

Для громадян найважливішою умовою профілактики черевного тифу є дотримання особистої гігієни (насамперед чистоти рук), захисту інфікування продуктів, води, предметів побуту, дотримання умов приготування і зберігання їжі, виявлення бактеріоносіїв шляхом регулярних обстежень декретованих контингентів під час проведення періодичних профілактичних медичних оглядів.

Також для профілактики інфекції застосовують вакцинацію. Щеплення від черевного тифу дорослим роблять за епідеміологічними даними одноразовим введенням вакцини.

Що таке черевний тиф треба знати кожному особисто. А в випадку появи перших тривожних симптомів, необхідно терміново звернутись за допомогою до лікаря-інфекціоніста.

Бережіть себе! Будьте здорові!

Олександрійське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Ротавірусна інфекція: симптоми та профілактика

            Ротавірусна інфекція – одна з форм гострої кишкової інфекції, збудником якої є ротавірус людини. Ротавірус отримав свою назву від латинського слова «rota» - колесо, саме на нього схожий цей вірус, якщо розглядати його під мікроскопом. Найчастіше хворіють діти віком від 6 місяців до 4-5 років. Вірус вражає не тільки дітей, можуть хворіти й дорослі люди, у них захворювання зазвичай протікає в легкій формі зі стертими симптомами. Інкубаційний період триває від 3 до 5 діб (в середньому 2-3 доби).

         Для ротавірусної інфекції характерним є гострий початок: різке підвищення температури тіла, нудота, біль і бурчання в животі, блювання, пронос, водянисто-пінисті випорожнення яскраво-жовтого кольору. Також може з'являтись нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Ротавірусну інфекцію часто сприймають за ГРВІ. Різниця в тому, що по своїй природі вірус грипу може розмножуватися і розвиватися тільки на слизовій оболонці дихальних шляхів, але ні шлунок, ні кишківник не відносяться до органів дихання. Ротавірус як кишкова інфекція не має жодного відношення до вірусу грипу. Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним є виявлення антигену ротавірусу у зразках калу методом імуноферментного аналізу.

         Захворювання дуже заразне, відноситься до «хвороб брудних рук». Джерелом ротавірусів є хвора людина. Передача відбувається контактно-побутовим шляхом (при контакті з поверхнями чи предметами, що могли бути забруднені фекаліями – іграшки, меблі, одяг, підлога) або при вживанні в їжу інфікованих ротавірусом продуктів харчування. Основну небезпеку становить зневоднення організму, що відбувається внаслідок частих блювоти та проносу. Симптоми ротавірусної інфекції можуть бути дуже схожі на ознаки інших інфекційних захворювань (сальмонельозу та холери). При появі перших ознак захворювання, особливо у маленьких дітей, слід негайно звернутися до лікаря!

         Щодо профілактики ротавірусної інфекції, єдиний ефективний шлях - вакцинація. Вакцинуватися потрібно у віці від 6 до 32 тижнів від народження. Вакцина вводиться орально (через рот) двічі, з інтервалом не менше місяця. Також, щоб вберегти дитину від зустрічі з ротавірусом, потрібно часто мити руки, особливо після прогулянки та перед їжею.

         Якщо ротавірус вже виявлений, то люди, які доглядають за хворими, повинні після миття рук обробляти їх антисептиком. Забрудненні іграшки та поверхні слід вимити з милом, а обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус та попередить подальше його поширення.

Будьте пильними, бережіть своє здоров'я та здоров'я ваших дітей!

Олександрійське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Вірусний гепатит А – хвороба брудних рук

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостре інфекційне захворювання всього організму із загальною інтоксикацією і переважним ураженням печінки.

За механізмом передачі збудник інфекції гепатиту А відноситься до кишкової інфекції. Механізм потрапляння вірусу в організм людини фекально-оральний, тобто коли неінфікована людина вживає продукти чи воду, забруднені фекаліями інфікованої людини. У сім’ях можливе зараження через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для членів родини.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи, які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо в дитячих дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах).

Інкубаційний період хвороби за перебігом може бути як легким, так і тяжким, зазвичай триває від 7 до 51 дня, в середньому 35 днів.

Симптоми гепатиту залежать від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей організму. Гостра інфекція може мати безсимптомний перебіг та незначні клінічні прояви. Та все ж у більшості випадків хвороба починається гостро з підвищення температури до 38,5°C протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі. Хвора людина відчуває виражену слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, апатію, нудоту, іноді характерна блювота, діарея, біль в животі та відчуття важкості в правому підребер’ї. У хворого змінюється колір слизових оболонок та шкіри, з’являється жовтушність, змінюється колір сечі знебарвлюються випорожнення.

Лікування хворих з гепатитом А в більшості випадків проходить в інфекційному відділенні стаціонару. Хворим показаний постільний режим, особлива дієта. Після перенесення захворювання формується довічний імунітет.

Як захиститись від гепатиту А:

• дотримуйтесь правил особистої гігієни: мийте руки з милом перед вживанням їжі, а також після кожного відвідування туалету;
• вживайте термічно оброблену їжу;
• добре мийте овочі, фрукти, ягоди, зелень перед вживанням;
• для пиття та приготування їжі використовуйте воду з перевіреного джерела гарантованої якості.

Також для профілактики інфікування ВГА існує безпечна та ефективна вакцина. Захист імунізації проти гепатиту А показаний дітям з 12 місяців життя і дорослим.

Дотримуйтесь профілактичних заходів, а при виникненні перших ознак захворювання - звертайтесь до лікаря. Пам’ятайте, що раннє виявлення і госпіталізація – це перший і найважливіший крок для непоширення вірусу.

Дбайте про себе і рідних. Будьте здорові!

Відділ державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства

Олександрійського районного управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

Нітрати в ранніх овочах і фруктах

Відповідно до норм Всесвітньої організації охорони здоров’я допустима добова норма нітратів для дорослої людини становить 5 мг на 1 кг ваги. У ранніх овочах і фруктах часто буває завищений рівень цих речовин. Як відомо, нітрати застосовують для прискорення росту й дозрівання рослин, проте, несвідоме використання призводить до їх надмірного накопичення в овочах і фруктах.

Тепличні та ґрунтові овочі не тільки відрізняються за своїми смаковими якостями, але і за хімічним складом. У битві за тепличний урожай, багато господарств для якнайшвидшого дозрівання овочів використовують добрива та стимулюючі речовини. Для овочів, вирощених у теплицях, ГДК нітратів у 1,5-2 рази вища, ніж для овочів, які вирощені навесні та влітку у відкритому ґрунті. Це пояснюється природно обумовленою здатністю рослин до накопичення нітратів при недостатньому освітленні в холодний період року. Чим вища концентрація цих речовин, тим небезпечнішим стає продукт для нашого здоров’я.

Купуючи свіжі овочі та фрукти на ринку, покупець обов’язково повинен попросити в продавця надати експертний висновок,де зазначається вміст нітратів та їх допустима норма відповідно до сезону вирощування.

При виборі ранніх овочів, необхідно пам’ятати:

• надійніше купувати ранні овочі в магазинах, там продукцію приймають від виробників, що мають необхідні документи щодо вмісту нітратів у овочах;
• слід знати, що чим більший плід, тим більше в ньому стимулюючих речовин;
• вся зелень (кріп, шпинат, петрушка) і огірки повинні бути темно-зеленого кольору, обріз коренів зелені повинен бути свіжим, а огірки твердими і мати тонку шкірку;
• вибирайте легку і не дуже тверду молоду капусту з яскраво-зеленим блискучим листям і вологим свіжим обрізом;
• плоди редису повинні бути не дуже великими, але твердими і рівномірно забарвленими без темних і жовтих плям;
• при виборі болгарського перцю рекомендується звертати увагу на чашечку (вона повинна бути зеленою) і мати свіжий обріз.

Якщо, Ви вже купили ранні овочі та фрукти, то кількість нітратів можна істотно зменшити, дотримуючись таких порад:

• перед вживанням і приготуванням ретельно мийте овочі, видаляйте позеленілі частини (картопля,морква);
• після миття замочіть овочі на 15-20 хвилин у холодній воді, злийте воду і замочіть ще раз;
• на таких овочах, як огірки і редиска, бажано очищати шкірку, а також зрізати плодоніжки і хвостики (не менш як сантиметр з обох бокiв). Це стосується також ранньої моркви,буряка;
• стебла зелені (петрушка, кріп та ін.) накопичують більше нітратів, ніж гілочки, тому їх вживати в їжу не рекомендується;
• овочі, що не будете піддавати тепловій обробці (огірки, помідори, капуста, зелень) обов’язково перед вживанням збризніть лимонним або гранатовим соком — кислота, яка в них міститься, має властивість знешкоджувати нітрати. Річ у тім, що отруйні для організму нітросполуки перетворюються в шлунку на небезпечні лише під впливом нітробактерій, а лимонна кислота швидко заблокує їх розмноження;
• при тепловій обробці рівень нітратів знижується на 60-80%;
• не зберігайте овочі довго навіть у холодильнику - при зміні температури і довгому зберіганні нітрати швидко перетворюються на нітрити;
• готуйте на один раз і ні в якому разі не зберігайте розрізані овочі і салати в холодильнику.

Слід пам’ятати, що найбільше скупчення нітратів у шкірці й біля «хвостиків», а в капусті – у верхніх листках і вкачані. Обов'язково видаляйте жовту серцевину з червоного помідора. Безпечніші для вашого організму і очищений огірок або яблуко.

Дію нітратів на організм можна знизити, систематично вживаючи деякі продукти і вітаміни, такі як:аскорбінова кислота; квашена капуста; зелений чай; хлібний квас; солоні огірки; кислі фрукти.

Що робити при отруєнні нітратами?

В першу чергу, лікарі рекомендують, викликати швидку допомогу, адже таке отруєння відноситься небезпечних. Вже потім, поки вона їде, або якщо немає можливості звернутися за медичною допомогою, можна спробувати промити шлунок хворого самостійно: дати слабкий розчин марганцівки або підсоленої води, що спричинить блювоту. Після цього, потрібно прийняти абсорбент. Підійде і звичайне активоване вугілля. Після припинення нудоти можна випити міцний солодкий чай з лимоном. Щоб прискорити виведення нітратів з організму необхідно пити багато рідини. Якщо все це не допоможе, то це досить сильне отруєння нітратами і потрібна госпіталізація.

Памятайте, самолікуванння небезпечне для Вашого здоров’я!

Олександрійське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області

КІР

Кір - це гостре інфекційне захворювання, яке найчастіше вражає дітей. Однак захворіти можуть і дорослі, яких у дитинстві оминула ця недуга.

Хвороба заразна, її викликає вірус кору. Захворювання характеризується високою температурою, кашлем, нежитем, кон’юнктивітом, характерним висипом на шкірі. Дуже небезпечна для маленьких дітей. Якщо дитині ще немає двох років, хвороба часто супроводжується важкими та небезпечними для життя легеневими ускладненнями.

Джерело інфекції - хвора людина. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом під час безпосереднього контакту (розмова, кашель, чхання) і, що дуже небезпечно, хвора дитина є заразною за 4-5 днів до появи висипу на шкірі, тобто ще в інкубаційному періоді. Через третіх осіб, іграшки та навколишні предмети інфекція не передається, бо вірус дуже нестійкий у навколишньому середовищі: швидко гине під впливом сонячного проміння та дезінфікуючих речовин.

Інкубаційний період 18-21 доба. Кір - починається як звичайне гостре респіраторно-вірусне захворювання (кашель, нежить, підвищення температури, загальне нездужання). На третю-четверту добу в роті на слизовій оболонці щік, на рівні кутніх зубів з’являється кілька червоно-фіолетових плям навколо дрібненьких білих горбочків - на зразок манної крупи. Горло яскраво-червоне, а на м’якому піднебінні спостерігаються маленькі цяточки крововиливів. Загальний стан погіршується, дитина стає сонливою, не хоче їсти, старші діти скаржаться на головний біль та біль у м’язах.

Протягом наступної доби з’являються висипання, характер яких є дуже важливим для діагностики всієї інфекції. Це яскраві плямки неправильної форми, які часом зливаються (між плямами завжди є ділянки здорової шкіри), а під час натискування зникають, на дотик дещо випуклі і оксамитові. Починаються висипання спершу за вухами, на обличчі та шиї. Наступного дня поширюються по всьому тілу, на кінцівки аж до пальців. До речі, під час кору на сідницях висипань не буває, що також є важливою ознакою, аби відрізнити кір від краснухи.

Висипання триває 5-6 діб, після чого починає зникати у тому ж порядку (з обличчя донизу). На місцях висипань залишається коричнева пігментація, яка потім зникає завдяки злущуванню. Під час злущування шкіра хворого наче вкрита пудрою. Температура падає на 4-5 день після появи висипання, стан поліпшується, зникає нежить. Але кашель залишається довше внаслідок глибокого вірусного запалення слизової оболонки трахеї. Допоможуть мікстури або настої трав (відхаркувальні та заспокійливі - для дітей, схильних до судом). Рекомендовано: ліжковий режим, трохи підкислене пиття (морси, соки), їжа рідка, тепла, багата на вітаміни, годування за апетитом, туалет слизових оболонок (промивання очей, носових ходів, полоскання ротової порожнини, підмивання у дівчаток для запобігання запаленню піхви).

Хворому необхідно перебувати весь час під наглядом лікаря для запобігання та своєчасної діагностики ускладнень (іноді дуже важких). Після кору захисні сили організму, особливо маленької дитини (до 2 років), різко знижуються, тому мікробні інфекції набувають важких форм. Можна підозрювати ускладнення якщо: лихоманка утримується або з’являється повторно, після того як температура знижувалася до норми протягом 2-3 діб; після того, як висипання почали зникати, дитина залишається млявою і відмовляється від їжі; дитина скаржиться на біль у вухах або головний біль.

Найважчим ускладненням є коровий менінгоенцефаліт, який потребує негайної госпіталізації та лікування в умовах нейроінфекційного стаціонару. Небезпечним є корове запалення легенів, яке також потребує стаціонарного лікування. Необхідно особливо пильнувати за дітьми, які хворіли на туберкульоз. Адже організм дуже ослаблений і хвороба може повернутися. Коровий круп (набряк слизової оболонки гортані) дуже небезпечний, тому що через звуження і закриття голосової щілини дитина може задихнутися.

Лікарського спостереження потребують і такі ускладнення, як запалення слизових оболонок очей - кон’юнктивіт та запалення лімфатичних вузлів - лімфаденіт.

Якщо дитина до трьох років перебувала у контакті з хворим на кір, не будучи щепленою, їй необхідно зробити щеплення за епідемічними показами (дітям від 1 року і старшим) або ввести гаммаглобулін. У таких випадках може виникнути захворювання, але воно має значно легший перебіг і в 99% не дає ускладнень.

_____________________________________________________________________________________

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

Якісна питна вода - запорука здоров’я

Вода – це джерело життя, і від якості цього джерела залежить наше здоров’я. Чиста, збагачена природними елементами вода дає людині наснагу, тонізує, живить людський організм. І навпаки — брудна, перенасичена шкідливими речовинами вода, може стати причиною інфекційних захворювань (холери, черевного тифу, сальмонельозу, бруцельозу, лептоспірозу, гепатиту А) або отруєнь. Тому, питання якості «живильної вологи», яку ми вживаємо, набуває актуальності з кожним роком.

Якість питної води погіршується в усьому світі. Причинами цього є збільшення водоспоживання, людська діяльність, погіршення екологічної системи. Результат життєдіяльності людства, в першу чергу, позначився на якості доступних запасів прісної питної води. Недосконалість систем централізованого очищення води і критичний знос водопровідних мереж посилюють ці проблеми.

Особливу увагу треба звернути на воду з громадських та приватних криниць, тому що не завжди джерельна, колодязна вода на практиці виявляється кришталево чистою. Забруднити питну воду можуть весняні паводки, дощі, танення снігу, ґрунтові та стічні води, різні агрохімікати, які використовуються в сільському господарстві. Забруднення води має місце також в тих випадках, коли недалеко від колодязів розташовані приміщення для свійських тварин, вбиральні, вигрібні ями.

Основним нормативним документом, який регламентує якість питної води, є Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400 (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Згідно зазначеного державного стандарту питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Власники та балансоутримувачі джерел централізованого та нецентралізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води відповідно до вимог санітарних норм. Адже, єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води є проведення лабораторних досліджень атестованою лабораторією.

Нагадаємо, що мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичні властивості води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Колодязі загального користування обов'язково мають бути паспортизовані.

Отже, підсумовуючи викладене, рекомендуємо звертати увагу на те, яку питну воду ви вживаєте, та дотримуватись елементарних правил аби попередити її можливий негативний вплив на організм:

• для питних потреб та приготування їжі використовуйте лише питну воду з перевірених джерел, кип’ячену або бутильовану воду;
• створюйте достатній запас питної води при організації прогулянок, відпочинку на природі тощо;
• для приготування їжі, миття овочів та фруктів, миття посуду використовуйте лише воду з відомих надійних у епідемічному значенні джерел;
• при використанні бутильованої води звертайте увагу на маркування такого продукту - наявність інформації про виробника та його адресу, склад води, наявність документів, що засвідчують її якість, дату виготовлення, умови зберігання та їх дотримання при реалізації.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.