Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 29








Внутрішня система забезпечення якості освіти

СХВАЛЕНО                                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою ЗДО № 29,                                                                наказ директора ЗДО (ясел – садка) № 29

протокол № 1 від 01.09.2020 р.                                                                 від 04.09.2020 р. № 158

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

закладу дошкільної освіти (ясел – садка) № 29 Олександрійської міської ради Кіровоградської області

 

ЗМІСТ

І. Загальні положення

II. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

III. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи  забезпечення якості освіти.

ІV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

V. Механізми оцінювання розвитку здобувачів дошкільної освіти.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників.

VIІ. Умови  якісної організації освітнього процесу ( освітнє середовище).

VІІІ.  Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти

ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

 

 

І. Загальні положення

 

1.1 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі  – Положення)  в закладі дошкільної освіти (яслах – садку) № 29 Олександрійської міської ради Кіровоградської області (далі ЗДО № 29), розроблено відповідно до вимог Закону України “Про  освіту”, стаття 41 та Методичних рекомендацій  з питань формування  внутрішньої системи забезпечення  якості освіти  у закладах дошкільної освіти , затверджених Наказом Державної служби  якості  освіти України від 30.11.2020№01-11/71.

 

1.2 Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в ЗДО затверджується керівником за попереднім схваленням педагогічної ради, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

 

1.3. Положення поширюється на всіх співробітників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність у відповідності до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом. Термін дії даного Положення необмежений.

 

1.4. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносяться директорм   закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.

 

1.5. Функціювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі  – ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.

 

1.6. Критерії ефективності ВСЗЯО:

 

• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;

 

• ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

 

• формування у вихованців з особливими освітніми потребами психічних функцій, збагачення їх практичного соціального досвіду;

 

• якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

 

• оптимальне матеріально-технічне , навчально-методичне,психолого-педагогічне,медико-соціальне забезпечення якісного освітнього та корекційного процесів.

 

• відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

 

1.7.Компоненти ВСЗЯО:

 

• стратегія (політика);

 

• організаційно-функціональна структура;

 

• процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

 

• механізми оцінювання розвитку компетентності здобувачів освіти;

 

• механізми  оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

 

• умови  якісної організації освітнього процесу;

 

• системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні.

 

• системи та механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

II. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 

2.1  Мета стратегії (політики) закладу дошкільної освіти полягає в об’єднанні й інтеграції організаційних,управлінських  методичних,  кадрових зусиль і ресурсів ЗДО з урахуванням різноманітних факторів та умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що відповідають кращим надбанням і відповідним стандартам.

 

2.2. Завдання Політики ВСЗЯО:

 

• організовувати освітній процес, який сприяє оптимальному розвитку кожного вихованця , відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб ( відповідність якості освіти вихованців Базовому компоненту дошкільної освіти, як державному  стандарту, вимогам і потребам батьківської та суспільної громад);

 

• забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;

 

• сприяти розвитку партнерських стосунків всіх учасників освітнього процесу, запобігати проявам дискримінації та булінгу(цькуванню);

 

• забезпечення участі громадського самоврядування у вирішенні питань діяльності закладу;

 

• участь учасників освітнього процесу закладу у житті місцевої громади;

 

• забезпечувати прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

 

2.3. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗДО базується на таких принципах:

 

• гуманізму- утвердження  високого суспільного визнання людини, її гідності, цінності  особистості, права на свободу і вияв своїх здібностей, гармонізацію стосунків між людиною і суспільством, людиною і природою .

 

• Демократизму- забезпечення  рівних можливостей, співробітництва, різноманітності, відкритості, державно-громадського управління.

 

• людиноцентризму- освіта як суспільне благо має служити, перш за все, кожній конкретній людині.

 

• дитиноцентризму- необхідність якомога більше наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, конкретних здібностей, майбутньої життєвої траєкторії.

 

• автономії закладу – який несе відповідальність за забезпечення якості освітньої діяльності та якості дошкільної освіти; самостійність у визначенні стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

 

• Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії:учасники освітнього процесу , об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

 

• недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню): інформування, пояснення, формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників/учасниць освітнього процесу;призначення відповідальних осіб за організацію та реалізацію заходів з протидії та попередження булінгу (цькування) в закладі освіти;

 

• прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО:  функціонування  відкритих та загальнодоступних  ресурсів з інформацією про діяльність закладу;

 

• сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників; забезпечення об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

 

• створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

 

• зорієнтованість на поліпшення результатів освітнього процесу, задоволення потреб батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них;

 

• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників та дотримання академічної доброчесності для здобувачів освіти.

 

III. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи  забезпечення якості освіти.

 

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО — це суб’єкти, які сприяють реалізації  завдань політики ВСЯО (здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів): адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

 

3.2.Адміністрація закладу:

 

забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 

Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

 

• нормативно-правове забезпечення ;

 

• оптимальність та дієвість управлінських рішень;

 

• кадрове забезпечення (наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу тощо).

 

• навчально-методичне забезпечення;

 

• матеріально-технічне забезпечення;

 

• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти.

 

3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

 

• розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;

 

• беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти та формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні закладу дошкільної освіти.

 

3.1.3. Педагогічна рада:

 

• діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

 

  • розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти та установчі документи закладу освіти,оновлює зміст освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; сприяє підвищенню рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій та  якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

 

ІV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

 

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі— Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

 

• удосконалення планування та організації освітнього процесу, забезпечення й удосконалення необхідних ресурсів, спрямованих на розвиток компетентностей  здобувачів освіти та для організації освітнього процесу;

 

• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;

 

• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

 

4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендацій.

 

4.3. Моніторинг є методом та формою Контролю, процедура якого будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.

 

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

 

4.5. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

 

• аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;

 

• звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;

 

• проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;

 

• аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання— у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.

 

4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України (додаток до електронного порадника для директора закладу дошкільної освіти «Як створити та розбудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти»). Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п’ять років).

 

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

 

4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.

 

4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

 

4.10.1. Документи:

 

• Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років;

 

• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

 

• План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;

 

• протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;

 

• накази керівника.

 

4.10.2. Матеріали:

 

• проблемний (комплексний) аналіз;

 

• аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;

 

• циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;

 

• методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

 

V. Механізми оцінювання розвитку здобувачів дошкільної освіти.

 

 5.1. Моніторинг індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти дає змогу визначити рівень їх компетентності відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти: рухова і здоровя’збережувальна, особистісна, предметно – практична та технологічна , сенсорно – пізнавальна , логіко – математична  та дослідницька, природничо – екологічна , ігрова, соціально – громадянська, мовленнєва, художньо – мовленнєва, мистецько – творча.

 

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти визначені в освітній програмі ), за якою  організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

 

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.

 

5.4. Періодичність проведення моніторингу — два рази на рік:

 

• на початку навчального року (жовтень) — проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

 

у кінці навчального року (квітень — травень) — з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року та (можливе) проміжне обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини.

 

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

 

5.6. Моніторинг проводять вихователі та музичний керівник. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

 

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом та роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.

 

На основі висновків такого аналізу планується освітній  процес на новий навчальний рік, виводяться річні  завдання , визначаються  причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми напрямами; формулюються  рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

 

5.8. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.

 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників.

 

6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.

 

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду:

 

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період ,відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації, здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, складається характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації, які передбачають розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

 

6.2.2. Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

 

• динаміки розвитку базових якостей дітей;

 

• емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

 

• раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

 

• інваріативних та  варіативних форм взаємодії з дітьми;

 

• рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

 

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у між атестаційний період.

 

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

 

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

 

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

 

6.3.4. Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій (розроблених у закладі чи запропонованих у фахових джерелах), за потребою затверджує педагогічна рада.

 

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

 

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.  Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова та реалізація індивідуальної траєкторії  розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога та презентація  здобутків за період роботи .

 

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

 

• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

 

• Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;

 

• протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії;

 

• накази керівника.

 

VIІ. Умови  якісної організації освітнього процесу ( освітнє середовище).

 

7.1. Для якісної організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови : матеріально – технічні, навчально – методичні; психолого –  педагогічні та умови інклюзивної освіти.

 

7.1.1.  Матеріально – технічні умови. Відповідність будівлі, приміщень та території вимогам щодо безпечності, доступності комфортності та оснащеності; дотримання  вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

 

7.1.2.Навчально – методичні умови. Створення освітнього простору групових приміщень та інших основних приміщень, яке забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетентності.

 

7.1.3. Психолого – педагогічні умови. Створення освітнього середовища, вільного від будь – яких форм насильства та дискримінації; в якому спрямована робота з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу  та організації ефективної  співпраці  з працівниками з питань підтримки  психологічного комфорту у закладі та забезпечення  емоційного благополуччя здобувачів дошкільної освіти.

 

7.1.4. Медико – соціальні умови. Забезпечення ефективного механізму медичного обслуговування здобувачів дошкільної освіти;організації системи роботи з фізичного розвитку  та зміцнення  здоров’я ; якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

 

7.1.5. Умови інклюзивної освіти. Створення освітнього середовища, в якому реалізуються права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціальна адаптація  та підготовка до отримання  наступного рівня освіти.

 

7.2. Критерії самооцінювання наявності необхідних умов для якісної  організації освітнього процесу( далі Умови) визначаться відповідно законодавчих  актів з цих питань.

 

7.3. З метою системного щорічного самооцінювання  Умов  формуються циклограми ( технічні картки ) , які є робочим документом  керівника закладу дошкільної освіти.

 

7.4. Оперативна інформація про забезпечення Умов висвітлюється на адміністративних нарадах при керівникові.

 

7.5. Узагальнена інформація  про забезпечення Умов обговорюється під час засідань педагогічної ради, інших органів самоврядування.

 

• Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання забезпечення Умов:

 

• Програма розвитку закладу дошкільної освіти;

 

• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

 

• Акти готовності ЗДО;

 

• протоколи засідань педагогічної ради, інших органів самоврядування;

 

• накази керівника.

 

VІІІ.  Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти

 

8.1. Система управління закладом дошкільної освіти  складається з функцій ( аналізування; планування; контрольна, регулювальна, організаційна), які взаємопов’язані та передбачають основні наскрізні процеси.

 

8.2. Критеріями наскрізних процесів управління є : визначеність системи планування та організації діяльності  закладу дошкільної освіти; ефективність кадрової політики; організація єдиного інформаційного простору; діяльність колегіального органу управління та органів громадського самоврядування.

 

8.2.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.

 

8.2.1.1 Сформована стратегія — Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

 

Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проект обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

 

8.2.1.2. Сформована тактика діяльності — План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

 

• ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

 

• побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;

 

• структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціювання та розвитку;

 

• до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

 

Результати роботи закладу, відповідно Плану, розглядаються, обговорюється та схвалюється на засіданнях педагогічної ради,затверджуються  керівником та висвітлюються на сайті закладу.

 

8.2.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях, схвалених педагогічною радою.

 

8.2.2. Ефективність кадрової політики:

 

• укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації, динаміка зростання професійної компетентності, категорійності;

 

• створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;

 

• обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

 

• відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

 

• цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;

 

• координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

 

• формування та розвиток корпоративної культури.

 

8.2.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

 

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом:

 

• сучасна мережа Інтернет;

 

• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);

 

• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

 

• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів, системи електронного документообігу в закладі);

 

• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу, сайти педагогів,);

 

• інформаційні ресурси освітнього призначення (бази даних про вихованців та/або працівників закладу, інформаційні системи, програмне

забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі тощо).

 

8.2.4. Діяльність колегіального органу  управління  та органів громадського  самоврядування: педагогічна рада, загальні збори колективу, виробнича нарада, батьківський комітет.

 

 ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

 

• посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;

 

• дотримуються норм законодавства про авторське право й суміжні права;

 

• надають достовірну інформацію про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації,  власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;

 

• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

 

9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:

 

обман, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

 

9.3. За порушення академічної доброчесності, педагогічні працівники можуть бути притягнені до  такої  академічної відповідальності :

 

• позбавляються педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

 

• отримують відмову у присвоєнні педагогічних звань, кваліфікаційних категорій;

 

• позбавляються права брати участь у роботі визначених законом органів, займати визначені законом посади.

 

 

 

 

Схвалено:                                                               Затверджую:

рішенням педагогічної ради                                     директор закладу дошкільної освіти

закладу дошкільної освіти                                        (ясел – садка) № 29 Олександрійської

(ясел – садка) № 29 Олександрійської                     міської ради Кіровоградської області

міської ради                                                           __________Людмила Малишева

Кіровоградської області                                            «06» вересня 2022 р.                       

Наказ № 61о від 06 вересня 2022 р.                               

 

 

Освітня програма

 закладу дошкільної освіти (ясел – садка) № 29

Олександрійської міської ради

Кіровоградської області

 на 2022-2023 навчальний рік

 

Зміст

Передумова

  1. Нормативно-правова база, що регламентує роботу закладу.
  2. Мета, завдання та структура освітньої програми
  3. Завдання на новий навчальний рік та літній період 
  4. Методична тема
  5. Режим роботи закладу
  6. Мережа груп

 

Розділ І.

  1. Комплексні та парціальні програми
  2. Орієнтовний тижневий розподіл організованої освітньої діяльності
  3. Розподіл навчального навантаження на дитину на тиждень
  4. Освітні лінії, за якими проводиться планування
  5. Режим дня
  6. Очікувані результати

 

Розділ ІІ.

  1. Перелік, змісті взаємозв’язок освітніх ліній , логічна послідовність їх реалізації
  2. Інноваційні педагогічні технології

 

Розділ ІІІ.

  1. Форми організації освітнього процесу
  2. Види занять
  3. Види діяльності
  4. Форма та періодичність написання календарних планів освітньої роботи з дітьми
  5. Планування роботи з батьками

 

Розділ ІV.

  1. Інструменти забезпечення якості освіти
    1. Кадрове забезпечення
    2. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності
    3. Предметно-просторове середовище закладу
    4. Наступність ЗДО та ЗЗСО
    5. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами
  2. Інструменти проведення моніторингу освітнього процесу.
    1. Моніторинг якості наданих освітніх послуг

             

Розділ V.

1. Основні показники реалізації освітньої  діяльності

2. Модель випускника  закладу дошкільної освіти ( бажаний результат)

 3. Показники  компетентності

 

 

Передумова

 

  1. Нормативно-правова база, що регламентує роботу закладу

 

У 2022-2023 навчальному році колектив ЗДО № 29 у роботі керуватиметься такими законодавчими актами:

-        Закон України «Про дошкільну освіту»

-        Конвенція про права дитини.

-        Закон України «Про охорону дитинства».

-        Положення про дошкільний навчальний заклад.

-        Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. №1204 «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад

-        Закон України від 06.09.2018 року №2541-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг»

листами та наказами Міністерства освіти і науки України:

-     Лист МОН від 30.06.2022 р. № 1/7292-22 «Про підготовку до початку та особливості організації освітнього процесу в 2022-2023 навчальному році»

-        Лист МОН від 22.07.2020 №  1/9-394  «Про переліки  навчальної літератури,  рекомендованої  Міністерством  освіти  і  науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році».

-        Постанова  Головного  державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25  «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти  на  період  карантину  у  зв’язку  з  поширенням  коронавірусної  хвороби (СОVID-19)».

-        Лист Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 №  1/9-219  «Щодо  організації  діяльності  закладів  дошкільної  освіти  під  час карантину»,

-        Наказ МОН № 372 від 16.04.2018 року «Про затвердження Примірного положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти»

-        Лист Міністерства освіти  і  науки  України  від  09.12.2019  №  1/9-750  «Щодо  освітніх програм у закладах дошкільної освіти»

-        Лист МОН України від 25.05.2016 №2/​4 – 14-​926 – 16 «Щодо Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»

-        Лист МОН України від 06.11.2015 №1/​9 – 535 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі»

-        Лист МОН України від 02.06.2015 №2/​4 – 14-​1100 – 15 «Про гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у дошкільних навчальних навчальних закладах різних типів та форми власності»

-        Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615 Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)

-        Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.12.2017 № 1633 Про затвердження примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти

-        Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-1491 від 14.02.2019 року Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти

-        Лист МОН № 1/9-561 від 20.10.16 року «Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами»

-        Лист МОН № 1/9-454 від 02.09.2016 року «Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»

-        Лист МОН № 1/9-456 від 02.09.2016 року Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах та іншими.

 

  1. Мета та завдання освітньої програми

 

Мета освітньої програми: створити умови для розвитку життєвої компетентності вихованців через реалізацію вимог Базового компонента дошкільної освіти України

Завдання освітньої програми:

- забезпечити оптимальні умови з метою охорони здоров’я та покращення фізичного, психоемоційного стану та соціального благополуччя дитини;

- забезпечити збалансований особистісний розвиток дошкільника, максимальне використання можливостей періоду дитинства для досягнення психологічних якостей;

- сприяти розвитку у вихованців патріотизму та любові до Батьківщини шляхом ознайомлення з народною культурою, звичаями та традиціями нашого народу;

- забезпечити надання якісних освітніх послуг через зростання рівня педагогічної компетентності педагогів закладу.

 

  1. Мета та завдання освітньої програми

 

Мета освітньої програми: створити умови для розвитку життєвої компетентності вихованців через реалізацію вимог Базового компонента дошкільної освіти України

Завдання освітньої програми:

- забезпечити оптимальні умови з метою охорони здоров’я та покращення фізичного, психоемоційного стану та соціального благополуччя дитини;

- забезпечити збалансований особистісний розвиток дошкільника, максимальне використання можливостей періоду дитинства для досягнення психологічних якостей;

- сприяти розвитку у вихованців патріотизму та любові до Батьківщини шляхом ознайомлення з народною культурою, звичаями та традиціями нашого народу;

- забезпечити надання якісних освітніх послуг через зростання рівня педагогічної компетентності педагогів закладу.

 

Структура освітньої програми:

Освітня програма складається з передумови  та 5 розділів.

 

У передумові визначено мету,  завдання та структуру освітньої програми. Далі подано           завдання на новий навчальний рік, літній період  та методичну тему  за якими працює заклад, висвітлено інформацію про режим роботи закладу та мережу груп.

 

Розділ І містить інформацію прокомплексні та парціяльні програми,  орієнтовний тижневий розподіл організованої освітньої діяльності, розподіл навчального навантаження на дитину на тиждень,  освітні лінії, за якими проводиться планування, режим дня та очікувані результати

 

Розділ ІІ містить в собі  перелік, зміст і взаємозв’язок освітніх ліній, логічну послідовність їх реалізації та інноваційні педагогічні технології

 

Розділ ІІІ містить інформацію про форми організації освітнього процесу, види занять, види діяльності, форму та періодичність написання календарних планів освітньої роботи з дітьми та роботу з батьками

 

Розділ ІV розкриває питання матеріально-технічного та предметно-просторового забезпечення закладу,  регламентує питання проведення моніторингу рівня сформованості компетенцій дітей різних вікових груп, містить інформацію про роботу з дітьми з особливими освітніми потребами.

 

Розділ V розкриває основні показники реалізації освітньої  діяльності, представляє модель випускника  закладу дошкільної освіти, вказує на модель оцінювання компетенцій дітей різних вікових груп.

 

3. Завдання на новий навчальний рік та літній період 

1. Розвивати професійну компетентність педагогів щодо формування ціннісних орієнтацій  особистості через впровадження різних інноваційних форм методичної взаємодії  .  

2. Сучасні підходи до екологічного виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти. 

3. Формування логіко – математичного розвитку дошкільників та використання комп’ютерної технології для ефективного засвоєння дітьми інформації в умовах дошкільного закладу.

 

             4. Методична тема

        Підвищення якості дошкільної освіти через застосування сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, дистанційної роботи, впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду роботи, удосконалення механізму моніторингу навчально-виховного  процесу.

 

  1. Режим роботи закладу

     За Статутом заклад дошкільної освіти має назву «Заклад дошкільної освіти (ясла – садок) № 29 Олександрійської міської ради Кіровоградської області».

    Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) працює за п’ятиденним робочим тижнем протягом 10,5 годин з 7.00 до 17.30.   Вихідні дні: субота, неділя, святкові дні.

 

  1. Мережа груп

 

№ з/п

 

Групи

 

Кількість дітей

 

Вік

 

Режим роботи

 

Вихователі

 

1

Ясельна (3 рік життя)

15

2-3

з 7.00 до 17.30

Гуртова М. Д.

 

2

Молодша (4 рік життя)

20

3-4

з 7.00 до 17.30

Гладищук Т. В.

 

3

Середня (5 рік життя)

15

4-5

з 7.00 до 17.30

Діденко К. О.

4

Старша (6 рік життя)

20

5-6

з 7.00 до 17.30

Кравсченко Д.В.

Бабич І. В.

5

Різновікова інклюзивна (5-6 (7) рік життя)

15

4-6

з 7.00 до 17.30

Бубирьова О.Ю.

Дробот О. М.

Тимченко О. М.

 

Всього:  груп

               дітей

5

85

 

РОЗДІЛ  І.

 

  1. Комплексні програми та парціальні програми

     У 2022-2023 навчальному році заклад дошкільної освіти (ясла – садок) № 29 в  організації освітньої діяльності керуватиметься головними засадами державного стандарту - Базового компоненту дошкільної освіти України та чинними програмами:

 

Освітньою програмою «Дитина» (освітня програма для дітей від 2   до 7  років) Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч, Н.І. Богданець-Білоскаленко [та ін.],  Київський університет імені Бориса Грінченка, 2016 (ясельна, молода, середня групи).

 

Освітньою програмою «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку / [Н. В. Гавриш, Т.В. Панасюк, Т.О. Піроженко, О.С. Рогозянський, О.Ю. Хартман, А.С. Шевчук]; За заг. наук. ред.. Т.О. Піроженко. - К.: Українська академія дитинства, 2017   (старша та різновікова групи (5-6-й рік життя).

 

“Скарбниця моралі”. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільно-

го віку / Л. В. Лохвицька. – Тернопіль : Мандрівець, 2014 (гурток «Школа шляхетності»)

 

«Цікаві шашки». Парціальна програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шашки / В.В. Семизорова, Г. П.Дульська, О. В. Романюк.- Тернопіль: Мандрівець, 2015(гурток «Школа шашок»)

 

«Веселкова музикотерапія». Парціальна програма оздоровчо – освітньої роботи з ітьми старшого докільного віку./ І. А. Малаевська,С. К. Демидова Тернопіль: Мандрівець,2015 (гурток «Піснезнайка»)

 

«Розвивальне читання». Парціальна програма навчання дітей дошкільного віку читання за авторською методикою Л. Шелестової / Навч.-розв. посіб. для дітей 4—6 років. — К.: «Фенікс», 2016 (гурток «Вчимося читати»)

 

«Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» : навч.-метод. посіб.

для дошкільних навч. закладів / Н. Гавриш, О. Саприкіна, О. Пометун; за заг. ред. О. Пометун. – Д. : «ЛІРА», 2014

 

«Розквіт». Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом. Наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник. Київ, 2013

 

       2. Орієнтовний тижневий розподіл організованої освітньої діяльності та розподіл навчального навантаження на дитину на тиждень

 

       При визначенні навчального навантаження в ЗДО № 29 було враховано Наказ МОН України «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015  № 446. Згідно з цим нормативним документом було складено перелік форм роботи з дітьми, що не виходить за визначені ним межі навчального навантаження.

 

Вік дітей

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень

Ясельна група

(від 2 до 3 років)

Заняття «Ознайомлення із соціумом»

1

Заняття «Ознайомлення з природним довкіллям»

1

Заняття «Сенсорний розвиток»

2 (1 тематичне,

1 комплексне)

Заняття «Розвиток мовлення»

2 (1 тематичне,

1 комплексне з худ. літературою)

Заняття «Образотворча діяльність»

2

Заняття «Музична діяльність»

2

Заняття «Фізичний розвиток»

2

Фізкультурний комплекс (на свіжому повітрі)

3

Група дітей молодшого дошкільного (від 3 до 4 років)

 

Заняття «Ознайомлення із соціумом»

2 (1 тематичне,

1 інтегроване)

Заняття «Ознайомлення з природним довкіллям»

1

Заняття «Логіко-математичний розвиток»

1

Заняття «Розвиток мовлення»

3 (1 тематичне,

1 комплексне з худ. літературою, 1 інтегроване)

Заняття «Образотворча діяльність»

2

Заняття «Музична діяльність»

2

Заняття «Фізичний розвиток»

2

Фізкультурний комплекс (на свіжому повітрі)

3

Група дітей середнього дошкільного віку   (від 4 до 5 років)

 

Заняття «Ознайомлення із соціумом»

2 (1 тематичне,

1 інтегроване)

Заняття «Ознайомлення з природним довкіллям»

1

Заняття «Логіко-математичний розвиток»

1

Заняття «Розвиток мовлення»

3 (1 тематичне,

1 комплексне з худ. літературою, 1 інтегроване)

Заняття «Образотворча діяльність»

3 (2 тематичних,

1 інтегроване)

Заняття «Музична діяльність»

2

Заняття «Фізичний розвиток»

2

Прогулянка-похід

1

Фізкультурний комплекс (на свіжому повітрі)

2

Гурток «Піснезнайка»

1

Групи дітей старшого дошкільного віку

 (від 5 до 6  років)

Заняття «Ознайомлення із соціумом»

3 (1 тематичне,

1 інтегроване,

1 комплексне)

Заняття «Ознайомлення з природним довкіллям»

1

Заняття «Логіко-математичний розвиток»

1

Заняття «Розвиток мовлення»

3 (1 тематичне,

1 комплексне з худ. літературою, 1 інтегроване)

Заняття «Образотворча діяльність»

3 (2 тематичних,

1 інтегроване)

Заняття «Музична діяльність»

2

Заняття «Фізичний розвиток»

2

Прогулянка-похід

1

Фізкультурний комплекс (на свіжому повітрі)

2

Гурток «Школа шляхетності»

1

Гурток «Піснезнайка»

1

Гурток «Раннє читання»

1

Різновікова група

(від 4 до 6 (7) років)

Заняття «Ознайомлення із соціумом»

2 (1 тематичне,

1 інтегроване)

Заняття «Ознайомлення з природним довкіллям»

1

Заняття «Логіко-математичний розвиток»

1

Заняття «Розвиток мовлення»

2 (1 тематичне,

1 комплексне з худ. літературою)

Заняття «Образотворча діяльність»

3 (2 тематичних,

1 інтегроване)

Заняття «Музична діяльність»

2

Заняття «Фізичний розвиток»

2

Прогулянка-похід

1

Фізкультурний комплекс (на свіжому повітрі)

   2

Гурток «Піснезнайка»

1

Гурток «Раннє читання»

1

Гурток «Школа шашок»

1

 

      3. Гурткова робота

 

№ з/п

Назва гуртка

Керівник

Кількість дітей

Місце проведення

Час проведення

1.         

«Школа шашок»

(спортивний)

Вихователь Гладищук Т.В.

10

(6-й р.ж)

Групова кімната різновікової групи

Щопонеділка

 15.40-16.00

2.         

«Піснезнайка» (музичний)

Музичний керівник

15

(5- 6-й р.ж.)

Музично-спортивна зала

Щочетверга

15.40-16.00

3.         

«Раннє читання»

Вихователь

Бабич І. В.

12

(5-6-й р.ж.)

Групова кімната старшої групи

Щовівторка 15.40-16.00

4.         

 «Школа шляхетності»

Вихователь

Гуртова М. Д.

10

(6-й р.ж.)

Групова кімната різновікової групи

Середа   (2 рази на місяць)

15.40-16.00

 

                4.Освітні лінії, за якими проводиться планування.

Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва», створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти у початковій та середній школі.

 

5.Режим дня

 

РЕЖИМ ДНЯ ЯСЕЛЬНОЇ ГРУПИ

7.00 - 8.00 – зустріч дітей , температурний скринінг, індивідуальне спілкування

8.00 - 8.10 - ранкова гімнастика

8.15 - 8.35 - сніданок

8.35 - 9.00 - ігри, підготовка до заняття

9.00 - 9.25 - заняття на свіжому повітрі

9.25  - 9.45 – підготовка до прогулянки

9.45 - 11.10-  прогулянка

11.10 – 11.30 - повернення з прогулянки, підготовка до обіду

11.30 - 12.00 - обід

12.0 0 - 14.50-сон

14.50 - 15.05 - поступовий підйом, загартовуючі процедури

15.05 - 15.25 - полуденок

15.25 - 15.40 – розваги

15.40 - 17.30 -  вечірня прогулянка, повернення дітей додому

 

РЕЖИМ ДНЯ ДОШКІЛЬНИХ ГРУП

7.00 - 8.00 - зустріч дітей , температурний скринінг, індивідуальне     спілкування

8.00 - 8.20 - ранкова гімнастика

8.10 - 8.40 – сніданок

8.30 - 9.00 – ігри, підготовка до заняття

9.00 - 10.30 – заняття

9.45 – 10.30 – підготоівка до прогулянки

9.45 - 11.10- прогулянка

11.10 - 11.40 – повернення з прогулянки, підготовка до обіду

11.50 - 12.40 - обід

12.00 - 15.00-сон

15.00 - 15.20 – поступовий підйом, загартовуючі процедури

15.05 - 15.40 - полуденок

15.30- 16.00 – розваги

  1. - 17.30 -  вечірня прогулянка, повернення дітей додому

 

                6.     Очікувані результати

Прогнозований результат освітньої програми: за концептуальними засадами освітня програма втілює прогресивні концептуальні підходи, нові погляди на роль дитини та педагога в освітньому процесі, форми організації дитячої життєдіяльності, тому орієнтує на такий прогнозований результат

 

РОЗДІЛ ІІ.

 

  1. Перелік, зміст і взаємозв’язок освітніх ліній , логічна послідовність їх реалізації

 

№ з/п

Освітніі лінії

Зміст освітніх ліній

ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1

«Особистість дитини»

Рухова компетентність — це здатність дитини до самостійного застосування життєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей, рухового досвіду в різних життєвих ситуаціях.

Здоров’язбережувальна компетентність — це здатність дитини до застосування навичок здоров’язбережувальної поведінки відповідно до наявної життєвої ситуації; дотримання основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я у повсякденній життєдіяльності.

Особистісна компетентність. Освітній потенціал компетентності реалізується у творчій активності дитини у всіх специфічно дитячих видах діяльності (ігровій, пізнавальній, образотворчій). Виявляється в особистісних якостях дитини — від елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини до свого внутрішнього світу (думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень) до становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості (пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами).

2

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Предметно-практична, технологічна компетентність — здатність дитини реалізовувати творчі задуми з перетворення об’єктів довкілля з використанням різних матеріалів, що спираються на обізнаність із засобами та предметно-практичними діями, з допомогою дорослого чи самостійно у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань, завдань з моделювання.

Сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька компетентність — це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності.

3

«Дитина в природному довкіллі»

Природничо-екологічна компетентність — це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.

 

4

«Гра дитини»

Ігрова компетентність це — здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

5

«Дитина в соціумі»

Соціально-громадянська компетентність — це здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення спільного життя.

6

«Мовлення дитини»

Мовленнєва компетентність — здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність об’єднує фонетичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість.

Комунікативна компетентність — здатність дитини до спілкування з однолітками і дорослими у різних формах конструктивної взаємодії; здатність підтримувати партнерські стосунки, заявляти про свої наміри і бажанні, узгоджувати свої інтереси з іншими, домовлятися, за потреби аргументовано відстоювати свою позицію.

Художньо-мовленнєва компетентність — здатність відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності, що засвідчує ціннісне ставлення дитини до художнього слова як культурного явища, друкованої чи електронної книжки, достатній для художньої комунікації рівень літературної обізнаності.

7

«Дитина у світі мистецтва»

Мистецько-творча компетентність — здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

 

ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1

«Особистість дитини. Спортивні ігри» (шахи, футбол,баскетбол)

Спортивно-ігрова компетентність — це здатність дитини до пізнання та усвідомлення власної приналежності до обраного виду спортивної гри; спрямування психомоторної діяльності на досягнення умовної мети, дотримання єдиних правил спортивної діяльності як індивідуально, так і в команді, які спрямовані на досягнення найкращого результату; вміння грати в спортивну гру за спрощеними правилами.

2

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамота»

Цифрова компетентність — це здатність використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язання освітніх, ігрових завдань на основі набутих елементарних знань, вмінь, позитивного ставлення до комп’ютерної та цифрової техніки.

3

«Мовлення дитини. Основи грамоти»

Мовленнєва компетентність у площині оволодіння основами грамоти —це здатність дитини до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови, готовність до письма, друкування і читання свого імені, простих слів.

4

«Мовлення дитини. Іноземна мова»

Мовленнєва компетентність у сфері іноземної мови — це оперування дитиною на базовому рівні основами іншомовних фонетичних, лексичних і граматичних знань у процесі аудіювання, діалогічного та монологічного мовлення.

5

«Дитина в соціумі. Соціально-фінансова грамотність»

Прояв соціальної компетентностіи й навичок фінансової грамотності означає здатність дитини усвідомити, хто вона є і як потрібно взаємодіяти з іншими людьми. Це надихає дитину вивчати свої права і обов’язки, планувати бюджет, раціонально використовувати ресурси, заощаджувати, оцінювати наявні можливості, формує розвиток лідерських якостей. Формується у предметно-практичній, предметно-ігровій, ігровій з правилами (дидактичні ігри), комунікативній, господарсько-побутовій, пізнавальній діяльності дитини.

6

«Дитина у світі мистецтва. Хореографія»

Хореографічна компетентність — це здатність дитини радіти своїм хореографічним досягненням, естетично насолоджуватися музикою і танцем, визначати красу танцю за власними критеріями. По-партнерськи взаємодіяти з дорослими і дітьми, застосовувати творчий танцювальний досвід у повсякденних ігрових, побутових, святкових, життєво різноманітних умовах.

 

 

  1. Інноваційні педагогічні технології

У 2022-2023 навчальному році заклад буде працювати над вивченням та впровадженням таких інноваційних методик та технологій:

 

- «Логічні блоки З.Дьєнеша» - Масло Л.В., Цокур Т.В., Харченко Т.В., Зуза А.В.;

 

- «Кольорові палички Дж. Кюізенера» - Лаврушко Т.О., Панченко Л.М.;

 

- «Казкові лабіринти гри» В.Воскобовича - Шевченко Н.І., Міщенко Р.О.;

 

- «Ігри Нікітіних» - Псурцева Л.А.;

 

- «Мнемотехніка» Г.Чепурного - всі педагоги дошкільних груп;

 

- Психолого-педагогічне проектування - Міщенко Р.О., Псурцева Л.А., Цокур Т.В., Шевченко Н.В.;

 

- ТРВЗ - Цокур Т.В., Панченко Л.М., Шевченко Н.І.;

 

- Методика Л.Шелестової - Цокур Т.В., Псурцева Л.А.;

 

- Методика В.Єфименка - Резніченко О.І..

 

РОЗДІЛ ІІІ.

 

      1.Форми організації освітнього процесу

Під час організації життєдіяльності педагоги закладу будуть використовувати різні види дитячої діяльності, які сприятимуть компетентнісному розвитку вихованців, задовольнятимуть потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів дітей. Пріоритетом у здійсненні освітнього процесу є поєднання організованого та самостійного  типів діяльності дошкільників.

 

Організована діяльність.

-     заняття різних видів;

-     гурткова робота;

-     індивідуальна робота навчально-пізнавального спрямування;

-     різні види ігор (дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові, театралізовані, конструкторсько-будівельні, драматизації);

-     розповіді вихователя, пізнавально-розвивальні бесіди, розмови на особистісні та спільні теми;

-     спостереження, екскурсії у природне і соціальне довкілля;

-     розглядання творів образотворчого мистецтва, прослуховування аудіо записів,читання художньої літератури;

-     розваги, свята;

-     побутові процеси (одягання-роздягання, умивання, прийом їжі, вкладання на сон-піднімання після сну та ін.);

-     різні види праці (трудові доручення, чергування, колективна праця тощо);

-     елементарні досліди, пошукові ситуації та ін.;

-     ранкова та гімнастика після денного сну, прогулянки-походи.

 

   Самостійна діяльність:

- ігрова;

- пізнавальна;

- трудова;

- художня ( образотворча, музична,музично-ритмічна, театралізована, художньо-мовленнєва);

- комунікативно-мовленнєва, рухова тощо.

 

       2.  Види і типи занять

        Заняття - одна з основних форм освітньої роботи з дошкільниками, яка дозволяє комплексно вирішувати всі поставлені завдання. На занятті вихователь займає ведучу позицію, а діти оволодівають навчальною діяльністю - вмінням слухати і чути мову дорослого, діяти у відповідності з вказівками, досягати потрібних результатів. Дитина на занятті має набути ті знання, якими вона користуватиметься у житті, і які забезпечать її самодостатність та мінімум практичних умінь.

Вихователі ЗДО в своїй роботі використовують різні види занять:

  • Тематичні заняття підпорядковуються певній темі та одній меті з вирішенням програмових завдань одного розділу програми.
  • Комплексні заняття складаються з кількох взаємопов'язаних між собою частин, які підпорядковуються єдиній меті з одного розділу програми
  • Комбіновані заняття  складаються з кількох частин і розділів програми, майже не пов'язаних між собою.
  • Інтегровані заняття охоплюють декілька розділів програми, використовуючи різні види діяльності навколо однієї теми, що стимулюють пізнавальну діяльність.
  • Контрольно-діагностичні заняття проводяться з метою перевірки, контролю, аналізу сформованості знань, умінь і навичок дітей та їх пізнавальних інтересів
  • Нетрадиційні заняття: міні-заняття, заняття-мандрівка, заняття-сюрприз, заняття-казка, заняття-пошук, заняття-відкриття, заняття-вікторина, фізкультурно-оздоровчі заняття, уроки ввічливості, уроки  милосердя і доброти, урок пам'яті, клуб «Що? Де? Коли?», заняття-квест.

 

Типи занять:

— фронтальні (з усіма дітьми групи);

 — групові (10—12 дошкільнят);

— індивідуально-групові (4—6 дошкільнят);

— індивідуальні (1—4 дошкільнят).

 

Тривалість фронтальних занять становить:

 

У групі раннього віку ( з-й рік життя) –  до 10 хвилин

У групі молодшого віку (4-й рік життя) – до 15 хвилин

У групі середнього віку (5-й рік життя) – 20 хвилин

У групі  старшого віку  (6-й, 7-й рік життя) – 25 хвилин

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

 

  1. Види діяльності

 Залежно від мети, змісту та форм розрізняють такі основні види діяльності:

-ігрова;

- навчальна;

-трудова.

 

Ігрова діяльність спрямована на сам процес гри і в доступній формі відтворює навчання і працю.

Види ігор:

- гри з правилами (дидактичні, рухливі), адже наявність у них чітких правил регламентує дії дітей і цим визначає керівну функцію педагога.

- творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані, режисерські та ігри-драматизації, конструкторсько-будівельні) за визначенням є різновидом вільної, самостійної діяльності дітей, яка здійснюється з дитячої ініціативи і є проявом самостійності, креативності дошкільників.

 

Навчальна діяльність - активна, свідома діяльність, спрямована на засвоєння знань, вироблення умінь та навичок.

Класифікація занять:

1.За змістовим напрямом

-Традиційний розподіл занять.

-За лініями розвитку (відповідно Базової програми).

2. За дидактичними цілями

- Заняття на повідомлення нової інформації, формування нових знань і умінь (предметні, навчально-ігрові, навчально-пізнавальні)

- Заняття на закріплення знань і раніше набутих умінь, систематизацію накопиченого досвіду (інтегровані, комплексні, навчально-пізнавальне, сюжетно-ігрове - має єдину сюжетну лінію, яка є стрижнем усього заняття і визначає його логіку (театралізація, драматизація, ігрові ситуації, рухливі, словесні ігри тощо), ігрове – побудоване на основі певного сюжету та має всі ознаки гри: ігрові ролі, правила, дії, підбиття підсумків.

- Змішані заняття, що поєднують повідомлення нових знань, формування нових умінь із повторенням, закріпленням, систематизацією та застосуванням набутих знань, умінь, навичок.

- Підсумково-контрольні заняття (різноспрямовані: інтегровані та комплексні; односпрямовані: предметні; заняття-шоу, заняття-гра, заняття-змагання).

3. За способом організації дітей

- Фронтальні ( загальногрупові з усією групою).

-  Підгрупові (від 8 до 15 дітей).

- Індивідуально-підгрупові (індивідуально-підгрупове (від4 до 8 дітей).

- Індивідуальні (від 1 до 4 дітей).

4. За специфікою поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання

- Комбіновані (комбінування різних методів та прийомів).

- Ігрові (комплекс освітніх завдань розв,язується за допомогою спеціально підібраних ігор) та сюжетно-ігрові (насичуються ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами, підпорядковуються єдиному сюжету).

- Домінантні (домінують певні засоби розвитку або види діяльності).

- Бінарні, заняття-дзеркало, заняття-пошук.

- Міні-заняття

 

Трудова діяльність — процес формування у дітей суспільних мотивів трудової діяльності, поваги до праці дорослих, дбайливого ставлення до результатів праці інших.

Види праці:

- Самообслуговування

- Господарсько-побутова праця;

- Праця в природі;

- Художня праця

 

         4.Форма та періодичність написання календарних планів освітньої роботи з дітьми

 

   При організації роботи ЗДО (ясла – садок) № 29 всі працівники керуються планом роботи закладу на 2022/2023 навчальний рік, який розглядається на педагогічній раді та схвалюється нею, затверджується керівником закладу.

    Форма планування освітньої діяльності - за освітніми лініями (Базовий компонент дошкільної освіти України).

     Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програм «Дитина» (ясельна, молодша, середня групи) та «Впевнений старт» (старша та різновікова групи)

    

Перспективний план розробляється на 2 тижні/ 1 місяць наперед. В ньому зазначається:

- тема блоку та теми тижнів;

-  мета освітньої діляльності за темою блоку (на місяць);

- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

- потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми лініями (при плануванні визначаються теми  днів згідно з темою тижня);

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

 

Календарні плани складаються вихователями на свою зміну (І чи ІІ половину дня). У цих планах зазначаються:

- тема блоку/тижня/дня;

- дата;

- І чи ІІ половиня дня;

- форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

- освітня лінія на полях проти зазначених форми чи методу роботи.

 

Музичний керівник планує роботу за перспективно-календарним планом, в якому містяться дата, вид заняття, види музичної діяльності на занятті, етапи вивчення музичного репертуару. Кожна група має власний план музичного розвитку дітей. Плани складаються музичним керівником на місяць вперед.

 

Форма написання планів затверджено педагогічною радою №1 від 01.09.2022 р.

 

Музичний керівник складає перспективний план свят та розваг на рік, які затверджуються директором закладу.

 

Перспективні плани роботи з дітьми, перспективно-календарний план музичного розвитку погоджуються вихователем-методистом кожного місяця.

 

5. Планування роботи з батьками

 

      В закладі діє перспективний план роботи з батьками, для батьків вихованців всіх вікових груп. План розглядається на педагогічній раді ЗДО (ясла – садок) № 29 як додаток до річного плану та схвалюється до використання. Планом визначено форми роботи з батьками згідно з планом роботи на 2022-2023 навчальний рік. Відповідно до загального плану роботи з батьками вихователі  складають план роботи з батьками для кожної вікової групи на рік та затверджуються директором .

     Щомісяця у пірспективному плані роботи з дітьми вихователі зазаначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до складаного плану на рік у відповідній графі. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.

 

РОЗДІЛ ІV.

  1. Інструменти забезпечення якості освіти.
    1. Кадрове забезпечення

 

з/п

 

Прізвище, ім’я по-батькові

Посада

 

Освіта

 

Місячне

навантаження

1.

Малишева Людмила Андріївна

Директор

Повна вища

1.0

2.

Дробот Ольга Миколаївна

Вихователь - методист

Неповна вища

0,5

3.

Юдєнкова Ірина Іванівна

Сестра  мед./старша

Неповна вища

1.0

4.

 

Керівник музичний

Неповна вища

0.9

5.

Гладищук Тетяна Василівна

Вихователь

Неповна вища

1.0

6.

Дробот Ольга Миколаївна

Вихователь

Неповна вища

1.0

7.

Кравченко Дар’я Вікторівна

Вихователь

Неповна вища

1.0

8.

Криворот

Наталія Володимирівна

Вихователь

Повна вища

1.0

9.

Гуртова Марина Дмитрівна

Вихователь

Повна вища

1.0

10.

Бабич Ірина Володимирівна

Вихователь

Повна вища

1.0

11.

Діденко Ксенія Олегівна

Вихователь

Повна вища

1,0

12.

Бубирьова Олена Юріївна

Вихователь

Неповна вища

1,0

13.

Тимченко Ольга Миколаївна

Асистент вихователя

Неповна вища

1,0

 

 За перспективним планом курсової перепідготовки та атестації педагогічних працівників у 2022-2023 н.р. проходитимуть курсову перепідготовку наступні працівники:

 

№ з/п

ПІБ педагога

Посада

Освіта

Попередня атестація

Примітка

1.

Малишева Людмила Андріївна

директор

Повна вища освіта,

1982

2017

очно-дистанційна форма

2.

 

музичний керівник

Неповна вища освіта,

 

очно-дистанційна форма

3.

Гладищук Тетяна Василівна

вихователь

Неповна вища освіта,

2008

2022

очно-дистанційна форма

4.

Дробот Ольга Миколаївна

вихователь

Неповна вища освіта,

1990

2020

очно-дистанційна форма

5.

Бабич Ірина Володимирівна

вихователь

Повна вища освіта,

2013

2021

очно-дистанційна форма

6.

Кравченко Дар’я Вікторівна

вихователь

Неповна вища освіта,

2019

 

очно-дистанційна форма

7.

Криворот

Наталія Володимирівна

вихователь

Повна вища освіта,

2015

2017

очно-дистанційна форма

8.

Гуртова Марина Дмитрівна

вихователь

Повна вища освіта,

2011

 

очно-дистанційна форма

9.

Тимченко Ольга Миколаївна

вихователь

Неповна вища освіта,

2015

 

очно-дистанційна форма

10.

Діденко Ксенія Олегівна

вихователь

Повна

вища освіта,

2015

2022

очно-дистанційна форма

11.

Бубирьова Олена Юріївна

вихователь

Неповна вища,

2022

 

очно-дистанційна форма

 

 

         1.2. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Фінансово-матеріальне зміцнення відбувалося за рахунок бюджетних коштів. Зроблено поточні ремонти всіх приміщень закладу з використанням сучасних будівельних матеріалів, у всіх групах замінено 56 вікон на металопластикові, проведено ремонт віконних откосів, замінена електропроводка, 2 електрощитки, відремонтовано цоколь фасаду та паркану, побілено фасад будівлі, встановлено 4 нових бойлери та інше. В групах відремонтовано  підлогу, замінено лінолеум. У закладі замінено та відремонтовано аварійні ділянки водо-, тепло-, каналізаційних мереж. На харчоблоці проведено капітальний ремонт, замінено технологічне обладнання. Проведено косметичні ремонти в групах (поклеєно стелі, стіни). Придбано нові меблі (ігрові шафи, шафи для роздягання, столи, стільці, ліжка, полички для рушників, кухонні меблі). Проведено ремонт умивальників та туалетів з заміною сантехнічного обладнання.проведено ремонт вестибюлю , коридору та музичної зали. Замінені всі двері. Обладнано та оснащено всім необхідним укриття, яке розраховане на 50 осіб (меблі, іграшки, медична аптечка, питна та технічна вода, санвузол, металеві вхідні двері).Протягом року заклад постійно отримував  необхідні миючі та дез.засоби.  Все це здійснювалось за бюджетні кошти.

 

Батьки надали у кожну групу відповідно віку дітей посібники для занять, дитячу літературу, оновлено іграшки, атрибути для проведення сюжетно-рольових ігор, маніпуляцій з піском та водою, пошуково-дослідницької діяльності, сенсорні та настільні ігри, музичні інструменти, спортивно-моторні іграшки, методичні посібники, дидактичний матеріал, канцелярські товари, будівельні матеріали.

 

Переобладнано батьківські куточки, куточки усамітнення, психологічного розвантаження, декоративні куточки.

 

Технічний стан будівлі задовільний. За рік він покращився на 30 %. Територія закладу має естетичний вигляд, достатньо озеленена, повністю огороджена.

 

Відремонтовано ігрові та спортивний майданчики, дооснащенно ігровим обладнанням , яке підтримується у задовільному, безпечному стані. На території закладу відокремлено господарську зону із закритим сміттєзбірником, зону юних натуралістів з ділянками овочевих культур, зелену зону з газонами, квітниками. Висаджено квіти, кущі, дерева. Обладнання майданчиків безпечне у використанні, про що свідчать акти обстеження, що підписуються на початку навчального року. Пісок завозився двічі на рік.

 

              1.3. Предметно-просторове середовище закладу

 

Предметно-розвивальне середовище в ЗДО відповідає вимогам. Створення сприятливого для розвитку оточення  в закладі включає в себе розумну і красиву організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповнення осередків перед початком навчального року змінено згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Пов'язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

 

Компоненти розвиваючого предметного середовища в ЗДО включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір - музично-спортивницй зал, прогулянкові майданчики, спортивний майданчик.

 

           1.4. Наступність ЗДО та ЗЗСО

 

Випускники ЗДО (ясла – садок) № 29 в подальшому мають змогу за місцем проживання навчатися в закладі загальної середньої освіти № 15.

 

Між вищевказаним ЗЗСО та ЗДО (ясла – садок) № 29   укладено угоду про співпрацю та складено план наступності на навчальний рік, який схвалено педагогічною радою закладу. Директор  ЗДО (ясла – садок) № 29  затвердила плани, директор  закладу загальної середньої освіти погодив його.

 

Планом наступності передбачено зміст роботи на навчальний рік за такими напрямками роботи як:

1.      Робота з кадрами (спільні заходи, консультування, робота веб-сайту тощо)

2.      Робота з батьками (конкурси, виставки, спільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, зустрічей з цікавими людьми, народними умільцями, концерти, свята, фестивалі, пам’ятки-поради, консультації,  робота веб-сайту тощо)

3.      Робота з дітьми (екскурсії, читання художньої літератури про школу; бесіди з дошкільниками про навчання в школі; надання інформації про життя дітей-школярів через спостереження за їх діяльністю, бесіди, міні-заняття тощо)

4.      Управлінська діяльність (забезпечення наступності в роботі дитячого садка та школи, як умови розвитку індивідуальності від 3-7 років, виконання плану наступності   ЗДО (ясла – садок) № 29   тощо).

 

  1. Діти з особливими освітніми потребами

З метою забезпечення цілісного входження дитини з особливими потребами  в загальноосвітній простір, що відповідатиме її потребам і можливостям, ЗДО передбачена така форма організації освіти, як інклюзивна. Інклюзивна освіта означає створення умов для отримання, засвоєння і використання знань, умінь і навичок дітьми з особливими освітніми потребами в різних видах діяльності разом з усіма однолітками групи.

Завдання по роботі з дітьми з особливими освітніми потребами :

-         створення комфортного простору для всіх дітей;

-         створення інклюзивного розвивального середовища, яке сприяє гармонійному розвитку особистості особливої дитини;

-         формування толерантного товариства дітей, батьків, персоналу дошкільного навчального закладу;

-         створення у навчальному закладі педагогічної системи, центрованої на потребах дитини та сім’ї.

 

Принципи організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в групах з інклюзивною формою навчання:

-         індивідуалізації та диференціації;

-         єдності сенсорного (безпосередній чуттєвий досвід дитини як основа розвитку), мовленнєвого (формування різних видів мовленнєвої компетенції), лінгвістичного (засвоєння мовних засобів), комунікативного (включення дітей у різні форми спілкування) розвитку;

-         підтримки самостійної активності дитини;

-        міждисциплінарного підходу (освіта дитини з психофізичним рушенням вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу до визначення впровадження методів і засобів її виховання, навчання і розвитку);

-         варіативності в організації процесів навчання і виховання;

-         активного включення в освітній процес всіх його учасників: дітей, батьків і фахівців;

-         партнерської взаємодії з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами (організація такої взаємодії передбачає зустрічі з батьками, бесіди, консультації, інформаційну підтримку, складання індивідуальної програми розвитку з урахуванням запитів сім’ї, залучення батьків до корекційно- розвивальної роботи, організацію зустрічей з фахівцями тощо).

 

2.Інструменти проведення моніторингу освітнього процесу.

       2.1.Моніторинг якості наданих освітніх послуг

 

Мета моніторингу – виявлення ступеня відповідності результатів діяльності дошкільного навчального закладу стандартам і вимогам дошкільної освіти.

 

Завдання моніторингу:

– безперервно спостерігати за динамікою розвитку ЗДО, своєчасно виявляти зміни і ті фактори, які викликають ці зміни;

– здійснювати тактичне і стратегічне прогнозування розвитку найважливіших процесів у дошкільному навчальному закладі;

– підвищувати мотивацію співробітників в галузі забезпечення якості освітніх послуг;

– залучати батьківську громадськість у  процес поліпшення якості освіти ЗДО.

 

У 2022-2023 навчальному році у закладі буде здійснюватись моніторинг життєвої компетентності дітей раннього та дошкільного віку за різними формами дослідження:

- Стан роботи в молодшій та середній групах (комплексна перевірка);

- Стан екологічного виховання (тематичне вивчення);

 

Розділ V.

 

         1.Основні показники реалізації освітньої  діяльності

 

Виконання Освітньої програми дасть змогу:

– удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою  забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;

– забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;

–   створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки  успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;

– забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;

– забезпечити збереження психічного здоров`я дітей раннього дитинства;

–  задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;

– удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів,  надаючи пріоритет самоосвіті;

– упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;

– упровадження ефективних технологій співпраці з батьками в практиці психолого-педагогічного партнерства.

 

         2.Модель випускника  закладу дошкільної освіти ( бажаний результат):

 

Період від народження до вступу в школу є  віком найбільш  стрімкого фізичного та  психічного розвитку дитини, формування фізичних та психічних якостей, необхідних людині протягом всього подальшого життя.

Дошкільна освіта покликана  забезпечити  створення основного фундаменту розвитку дитини  – формування базових якостей її особистості. Це дасть можливість їй успішно оволодіти видами діяльності та областями знань на інших щабелях освіти.

Модель розроблена для дітей  у віці 6років, напередодні вступу до школи.

Таким чином, випускник   закладу дошкільної  освіти має  володіти такими характеристиками:

 

  • Здоров`я – зменшення кількості застудних захворювань, днів хвороби на одне захворювання, зниження частоти проявів хронічних захворювань, зняття  синдрому  гіперзбудженості, корекція функціональних відхилень та відхилень у  фізичному  розвитку – позитивна  динаміка;
  • Комунікативна компетентність – вміння спілкуватися з дорослими та однолітками, володіння засобами вербального та невербального вираження своїх почуттів, станів, хвилювань та настрою, бажань, вміння зрозумілими засобами виражати відношення до оточуючих людей та їхніх вчинків;
  • Фізична компетентність –  турбота про своє здоров`я, бажання фізичного вдосконалення з урахуванням вікових  та індивідуальних можливостей;
  • Інтелектуальна компетентність – оволодіння дітьми різними способами розв`язання поставлених завдань, вміння прогнозувати результат; креативність – відношення дитини до оточуючого світу, як до об`єкта перетворення та відкриття, вміння створювати новий продукт, який вирізняється оригінальністю, варіативністю; допитливість –дослідницький інтерес дитини;
  • ініціативність та самостійність –   вміння проявляти ініціативу в усіх видах  дитячої діяльності, в ситуаціях спілкування з дітьми та дорослими, добиватися результатів;
  • довільність – власних мотивів та мотивів інших дітей; вміння вправляти  своєю поведінкою у відповідності з   певними  сформованими  уявленнями, правилами та нормами.

 

           3. Показники  компетентності

 

Психофізіологічний розвиток:

•   має зрілі мозкові структури та функції;

•   характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;

•   проявляє достатню рухову активність;

•   проявляє умілість рук, практичну вправність;

•   здорова, не має хронічних хвороб;

•   володіє основними гігієнічними навичками;

•   знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі;

•   володіє основами безпеки життєдіяльності;

•   працездатна, втомлюється лише після чималого навантаження;

•   користується як провідною правою/лівою рукою;

•   не заїкається і не має інших невротичних проявів.

 

Інтелектуальний розвиток:

•      володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

•     уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого;

•      диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);

•      здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;

•      усвідомлює основні зв’язки між явищами;

•      має розвинене логічне запам’ятовування - добре запам’ятовує і відтворює;

•      встановлює логічну послідовність подій;

•      відтворює зразок на вимогу;

•      робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності;

•      розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;

•      диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;

•      розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє;

•      знайома з деякими основами початкових наукових знань.

 

Мотиваційний розвиток:

•      хоче йти до школи;

•      вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;

•      може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;

•      має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;

•      свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;

•      зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;

•      у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується;

•      має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

 

Емоційний розвиток:

•   переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

•   сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутлива до нього;

•   знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу;

•   адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;

•   утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

•   чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;

•   оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформоване почуття гумору;

•   володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб.

 

Розвиток вольової сфери:

•   свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

•   концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;

•   мобілізує себе на виконання завдання;

•   розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;

•   звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;

•   конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;

•   доводить розпочате до кінця;

•   може відстояти власну точку зору;

•   визнає свої помилки;

•   дотримується своїх обіцянок.

 

Соціальний розвиток:

•   приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість;

•   відкрита контактам, комунікабельна;

•   прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів;

•   уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;

•   узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;

•   реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;

•   намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;

•   орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;

•   усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки;

•   володіє більш-менш адекватною самооцінкою;

•   поважає себе та інших;

•   має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень.